Навізівської Марії Петрівни,

вчителя хімії

Гатнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ НА УРОКАХ ХІМІЇ

Креативність – важливий чинник, який сприяє успіху в багатьох сферах життя. Як відомо, хімія не завжди є улюбленим предметом тих, хто навчається, тому одне з головних завдань учителя – викликати інтерес до вивчення предмета. Чи можна навчити творчості на уроках хімії? Як розкрити творчий потенціал особистості? Відповіді на ці питання я шукаю, розвиваючи креативні здібності учнів.

Я використовую завдання, що забезпечують створення педагогічних ситуацій спілкування учителя і учнів, в ході яких кожен учень може проявити ініціативу, творчість, дослідницький підхід в ході вивчення учбового матеріалу (Додаток А).

Ефективно використовую наступні креативні прийоми:

ü ставлю до досліджуваної проблеми питання «А що, якщо...?»

ü аналізую явища, що відбуваються, з іншої точки зору (наприклад, розкажи про хімічну реакцію з точки зору реагуючої речовини. Які відчуття ти переживаєш, проходячи етапи реакції? Як реагуєш? Що б хотів побажати людям, які використовують дану реакцію? і так далі);

ü розглядаю проблему з різних точок зору: а) спираючись тільки на конкретні цифри і факти; б) критично оцінюючи ситуацію; в) орієнтуючись тільки на конструктивний підхід; г) даючи вихід польоту фантазії (наприклад, пояснити процес електролітичної дисоціації).

Формування креативності нерозривно пов'язане з розвитком творчого мислення, що може здійснюватися через створення проблемних ситуацій. У цьому випадку я ставлю перед школярами «ситуацію ускладнення», що стимулює їх активне сприйняття викладу навчального матеріалу. Інтерес учнів до проблеми і їх пізнавальна активність залежатимуть від того, яким чином учні втягуються в проблемну ситуацію. Частіше я використовую наступні способи створення проблемних ситуацій:

ситуація несподіванки – створюю при ознайомленні учнів з явищами,

фактами, що викликають здивування. Основою для створення такої ситуації

можуть служити цікаві досліди (Вас відправляють у космос. Необхідно взяти з собою речовину, яка була б у космосі джерелом теплоти, води та кисню. Що ж ви візьмете з собою? (гідроген пероксид), опис хімічних реакцій;

ситуація припущення – висуваю припущення про можливість

існування якої-небудь речовини із залученням до дослідницького пошуку. Наприклад, при вивченні солей висуваю припущення: «У цій коробці знаходиться надзвичайна речовина. Колись її вважали милістю божою, символом миру, наприклад, у східних країнах. Але з іншого боку, скільки всього живого загубила ця речовина. Через неї навіть море може стати мертвим. Особисто я схиляю голову перед цією речовиною. Без неї неможливо обійтися в металургії, вона використовується у виготовленні кераміки. Без неї не було б шкіряного взуття. За цією речовиною їздили козаки до Криму. ( Сіль);

ситуація спростування – створюю в тих випадках, коли учням пропонується довести несамостійність якої-небудь ідеї, доказу, проекту і так далі. Наприклад, чому Македонський не завоював Індію? У IV столітті до нашої ери війська Олександра Македонського вторглися до Індії. На берегах річки Інд у військах вибухнула епідемія шлунково-кишкових захворювань, яка, як не дивно, не торкнулася жодного з військових керівників. Виявилося, що прості воїни користувалися олов'яної посудом, а їх командири-посудом з цього хімічного елемента. Тоді й згадали, що перський цар Кір II Великий під час військових походів наказував зберігати питну воду в судинах з цієї речовини. Багато пізніше римські легіонери стали носити панцирі, наколінники з нього ж. Про який елементі йдеться? (срібло);

ситуація невідповідності – виникає у випадках, коли життєвий досвід, представлення, що склалися у учнів, вступають в протиріччя з науковими даними. Наприклад, поясніть, чому склянка з водою, що набрали в мороз на вулиці і занесли в теплу кімнату, вкривається бульбашками газу – «запотіває»? (зі зростанням температури розчинність газу зменшується, він виділяється з розчину, тиск у пляшці зростає – вона зазнає деформації);

ситуація невизначеності – використовую, якщо завдання містить недостатньо даних для отримання однозначного рішення. У цьому випадку учні повинні виявити недостатність даних, ввести додаткові умови або провести дослідження.

Використовую творчі завдання, дослідницькі роботи, доповіді, як один із способів розвитку креативності старшокласників.

Мета творчих завдань – вироблення в учнів певних навичок:

Ø робота з різноманітною літературою;

Ø підбір літератури з даної тематики;

Ø планування своєї роботи з визначенням термінів виконання;

Ø створення коротких і повних конспектів;

Ø прояв дослідницької творчої активності при виборі тематики відповідно до своїх інтересів і вимог учителя; при постановці і вирішенні проблеми;

Ø прояв елементів фантазії і вигадки при висвітленні результатів завдання;

Ø грамотного оформлення звіту про виконану роботу;

Ø чіткого і доступною мовою доведення суті свого завдання до слухачів, якими на перших порах є однокласники.

При проведенні дослідницьких (лабораторних, практичних) робіт пропоную учням свої варіанти виконання (Додаток В).

Старшокласники, проводячи дослідження в позаурочний час, пишуть наукові роботи МАН, з якими виступають на конкурсах-захистах, які проводяться в школі, районі.

Проведені уроки мають позитивний емоційний зміст, бо саме емоційно-актуальний початок уроку сприяє формуванню творчої атмосфери, для цього використовуються афоризми, приказки та прислів’я, уривки віршів, казки.

Набуті знання на уроках хімії учні вчаться застосовувати в практичній діяльності, в повсякденному житті. Результативність цієї діяльності – підвищення рівня життєвих компетентностей учнів.

Ефективним методом активізації пізнавальних здібностей учнів під час вивчення хімії є застосування зв’язків з фаховими предметами. Я розробила серію інтегрованих уроків, а також позакласних заходів, де навчальний матеріал хімії тісно пов’язаний з іншими предметами природничо-математичного циклу.

Уроки проводяться із застосуванням активних форм роботи з учнями: робота в парах, динамічних групах, проектні технології, мозковий штурм тощо.

З метою навчити учнів аналізувати матеріал, швидко і логічно мислити, чітко висловлюватися, пропоную пограти у гру «Упіймай помилку»

Завдання (знайти помилки, дати назву алканам). Формули алканів: С₁₀Н₂₀, С₃Н₆, С₄Н₁₀, С₄Н₈, С₁₀Н₂₂

Завдання «Відгадай, хто ти» є цікавими для учнів, оскільки є можливість сформулювати свої запитання, знайти відповідь на поставлене завдання, учні стають співавторами.

Для цього я виготовляю картки з написами хімічних формул речовин і прикріпляю їх на спину кільком учням. Учень, не знаючи, яка формула прикріплена на нього має її визначити за допомогою поставлених запитань. Запитання мають формулюватись так, щоб на них можна було дати короткі відповіді – «так» або «ні». Наприклад: Картка із формулою алкану.

Запитання: 1)Це газоподібна речовина? 2)Речовина легша за повітря? 3)Належить до класу насичених вуглеводнів? 4)Має ізомери? 5) До складу сполуки входить 4 атоми Гідрогену?

На закріплення знань під час вивчення основ у 8 класі пропоную пограти у морський бій. Вам треба влучити у гідроксиди (Додаток Д).

Під час вивчення нового матеріалу пропоную здійснити подорож до «Основної Країни» з окресленим маршрутом. Учням по одному на парту або на групу роздаються аркуші з текстом та дається 1-2 хв. для ознайомлення з ним.

Розвиток у школяра креативності веде до того, що він не уникає проблем, а прагне їх вирішити. Таким чином формується творча особистість завжди здатна до пошуку, тобто, увійшовши в життя, учень буде більш захищений від стресів та здатен долати життєві негаразди й труднощі.

Список використаних джерел

1. Буджак Т. Метод проектів як педагогічна технологія // Біологія і хімія в школі.- 2004. - №1,- С. 43-45.

2. Загорський В. Школа XXI ст. візьме на роботу хорошого вчителя... Дорого // Управління освітою. 6 березня. 2003.

3. Ліговицький А.О. Теоретичні основи проектування сучасних освітніх систем. - К.: Техніка, 1997 - 210 с.

4. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Под ред. Е.Полат. - М.М.: АСАDЕМІА, 2001. -272с

5. Освітні технології : Навч . - метод, посіб./ За ред. О.Пєхоти, А.Кіктенко, О. Любарської. - К.: Видавництво А.С.К., 2002.- 255с.

6. Пометун 0., Пироженко Л. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2003.-192 с.

7. Родина І. Використання регіональних матеріалів з метою гуманізації

8. Селевко Г. Современные образовательные технологии. - М.: Народное образование, 1998. - 256 с. хімічної освіти // Біологія і хімія в школі. - 2004.- №2.

9. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. - К.: Партнер, 1997.- 193с.

Додатки знаходяться у прикріпленому файлі.

Коментарi