Рекомендації психолога батькам першокласників

Якщо дитину підбадьорюють –

вона починає вірити в себе

Позитивне ставлення до себе –

основа психологічного виживання.

Дитина постійно його шукає і

навіть за нього змагається.

Суть позитивного мислення полягає в тому, щоб бачити позитив і увагу акцентувати на позитиві. Більшість людей насамперед вказують на допущені помилки, що свідчить про негативне сприймання інформації. Слідкуйте за своїми установками щодо дитини, її навчання й можливостей. Висловлюйте вголос при дитині виключно позитивні установки. Кожного дня цікавтесь її справами, труднощами, переживаннями, досягненнями. Розвивайте мовлення дитини, частіше розмовляйте з дитиною на теми, які її цікаві. Обов’язково читайте (день варто закінчувати читанням доброї, розумної книги) з дитиною книжки вголос, по черзі, а де можливо, по ролях. Після читання вголос казок, розповідей, просіть дітей переказати почуте , відповісти на запитання, поставити свої. Бажано пропонувати самостійно читати знайомі дитині твори (вірші, казки). Тренуйте у переказі розповідей, казок за схематичним планом, складеним вами. Пояснюйте суттєві для розкриття змісту події. Якщо переказ неточний, то текст бажано перечитати.

Розглядайте малюнки разом із дитиною, виділяйте й аналізуйте окремі сюжетні ситуації, прослідкуйте за діями персонажів на окремих малюнках.

Пропонуйте дітям: повторювати слова, цифри, речення, сказані вами; незакінчені фрази, які потрібно закінчити; запитання, на які необхідно відповісти. Розширюйте кругозір дітей, їхні основні уявлення про природні, соціальні явища, нагромаджуйте в дітей знання і враження, обговорюючи з ними прочитані книжки, аналізуючи поведінку людей. Розвивайте вміння будувати розповідь за картинкою, планом, темою; допомагайте робити висновки, міркування.
Виконувати вправи на відтворення зображення фігури з окремих її частин за цілісним зразком . Бажано з деталей , кількість яких більша за потрібну , тобто є зайві , подібні до основних . Потрібно добирати деталі , співвідносити їх між собою , вибирати потрібний ракурс. Наприклад : скласти із 5 основних деталей та декількох зайвих зображення кораблика (метелика, котика , чайника).

Вправи на узагальнення предметів за загальними ознаками (овочі, фрукти, транспорт, меблі) , класифікацію за формою, величиною, кольором; завдання на порівняння пари предметів або явищ, класифікацію, знаходження «зайвого слова» або зображення, не пов’язаного загальною ознакою з іншими, складання цілого з частин.

Для поліпшення процесу запам’ятовування розвивайте у дітей уміння: аналізувати, виділяти у предметах зв'язки, ознаки, порівнювати предмети та явища між собою, знаходити в них подібності й відмінності; здійснювати узагальнення, поєднувати різні предмети за якимись загальними ознаками; класифікувати предмети та явища на основі узагальнення.

Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб дитина механічно могла лічити до 100 і більше. Нехай вона рахує до 10—20, але їй вкрай необхідно розуміти і знати‚ з яких чисел можна скласти 5, а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного розуміння основ арифметики, а не механічного запам’ятовування.

Вправи на виконання математичних операцій (відтворення числового ряду в оберненому порядку ( 9, 8, 7. . .), рахункові операції, розв’язування елементарних задач. Задачі потрібно читати і уявляти те, про що йдеться. Якщо дитина не може впоратися із задачею, то бажано показати, як це зробити за допомогою наочності, розв’язання іншої задачі. Повторюйте вправи. Розвиток розумових здібностей дитини визначають час і практика. Якщо якась вправа не виходить, зробіть перерву, поверніться до неї пізніше або запропонуйте дитині легший варіант завдання. Допомагайте розв’язувати головоломки, задачі у малюнках, лабіринти.

Разом з дітьми бажано малювати, ліпити, виготовляти різні вироби; перебирати квасолю, розвивати у дітей відчуття на дотик різних предметів ( м’які, шершаві, гладкі. . .) , робити графічні завдання, малювати

Пропонуйте дітям, для розвитку уваги, вправи: у газеті, старій книзі на одній із сторінок закреслювати усі букви «а», намагаючись не пропускати їх. Завдання поступово можна ускладнити, попросивши дитину закреслити всі букви «а», обвести у кружечок усі букви «к», підкреслити всі букви «о». Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки‚ аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати‚ малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі‚ зображення ,повторення візерунка за зразком, дотримуючись клітинок, розміру, ланок. Включайте дітей у виконання завдань за попередньо розробленим планом дій: створення будинків із конструктора, малюнки, орнаменти, аплікації, вироби, форми яких ви задаєте словесно або за допомогою схеми.
Заохочуйте, створюйте умови, дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити, працювати з конструктором.

У заняттях з дитиною треба знати міру. Не змушуйте дитину виконувати Знаходьте слова підтримки, частіше хваліть дитину за терпіння, наполегливість тощо. Ніколи не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Формуйте в неї впевненість у своїх силах, високу самооцінку.

Намагайтеся займатися з дитиною так, щоб вона не нудьгувала під час занять. Інтерес — найкраща з мотивацій. Підвищуйте мотивацію до навчання.

Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і дотримуйтеся його.Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку усіх членів родини.

Підтримуйте дитину за допомогою: окремих слів («добре», «акуратно», «прекрасно», «чудово», «вперед», «продовжуй»); висловлювань («Я пишаюсь тобою», «Мені подобається, як ти працюєш», «Це дійсно прогрес», «Я задоволений твоєю допомогою», «Дякую», «Усе іде чудово», «Добре, дякую тобі», «Я задоволений, що ти в цьому приймав участь», «Я задоволений, що ти намагався це робити, хоча все вийшло зовсім не так, як ти цього очікував»);дотиків (поплескати по плечу; доторкнутись до руки; м'яко підняти підборіддя дитини; наблизити своє обличчя до її обличчя; обійняти її);спільних дій, фізичної взаємодії (сидіти, стояти поруч з дитиною; м'яко вести її; гратися з нею; слухати її; їсти разом з нею);виразу обличчя (посмішка, підморгування, кивок, сміх).

Кiлькiсть переглядiв: 6

Коментарi