• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • ЗНО 2017
  • Найважливіші історичні дати та події

Маємо гарну табличку з найважливішими датами з історії України. Нею можна користуватись онлайн або ж завантажити у форматі PDF.

Зауважте, що це дуже повна таблиця, для зовнішнього тестування маємо іншу, спеціальну, за програмою ЗНО з історії України:

Таблиця дат з історії України згідно з програмою ЗНО

А тепер переходимо до повної:

Завантажити PDF

Найважливіші історичні дати та події

1 млн. років тому

Поява найдавніших людей на території сучасної України.

1 млн – 11 тис. років тому

Палеоліт або давній кам'яний вік.

Близько 40–35 тис. років тому

Поява на території сучасної України лю­дини сучасного типу.

10–8 тис. років тому

Мезоліт або середній кам'яний вік.

8–5 тис. років тому

Неоліт або новий кам'яний вік.

Початок 4 – середина 3 тис. до н. е.

Енеоліт або мідно-кам'яний вік.

2 тис. р. до н.е. – VIII ст. до н.е.

Бронзовий вік.

VIII-IV ст. до н.е.

Ранній залізний вік.

IX-VII ст. до н.е.

Панування в північних степах України кімерійців.

VII-III ст. до н.е.

Перебування на українських землях “скіфів”

III ст. до н.е. – III ст. н.е.

Проживання на півдні України сарматів.

І-ІІ ст.

Перші згадки про слов'ян-венедів у писемних джерелах.

III-IV ст.

Перебування готів на українських землях.

V-VII ст.

Велике слов'янське розселення.

Виникнення та розквіт Київської Русі

Кінець VIII – початок IX ст.

Утворення Київського князівства

860 р.

Перший похід русичів, очолюваних князем Аскольдом на Константинополь (Царгород)

882 р.

Убивство князя Аскольда та захоплення князівської влади в Києві Олегом. Виникнення держави Київська Русь

907, 911р.

Походи князя Олега на Царгород

941, 944 р.

Походи князя Ігоря на Візантію

945 р.

Повстання деревлян і вбивство князя Ігоря

946 р.

Посольство княгині Ольги до Царгорода

968 р.

Перший Балканський похід князя Святослава

969–971 pp.

Другий Балканський похід князя Святослава

988 р.

Початок запровадження князем Володимиром християнства як державної релігії Київської Русі

1036 р.

Розгром князем Ярославом Мудрим печенігів під Києвом

1054 р.

Перша згадка в літописі Києво-Печерського монастиря

1054–1113 рр.

Співправління трьох братів Ярославичів – Ізяслава, Святослава та Всеволода

1068 р.

Повстання в Києві проти Ярославичів

1097 р.

Любецький з'їзд князів

1113р.

Народне повстання в Києві

1113 р.

Прийняття "Статуту" Володимира Мономаха

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

1152–1187 рр.

Зміцнення Галицького князівства за правління Ярослава Осмомисла

1169 р.

Захоплення й розорення Києва об'єднаним військом 12 руських князів, очолюваним Андрієм Боголюбським

1185 р.

Невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців, що став підґрунтям для поеми "Слово о полку Ігоревім"

1187р.

Перша літописна згадка назви "Україна" стосовно земель Південної Київщини та Переяславщини

1199 р.

Об'єднання волинським князем Романом Мстиславичем Галицької і Волинської земель

1206–1238 pp.

Утворення Галицько-Волинського князівства Період міжусобиць, боярських змов та іноземного втручання в галицько-волинські справи

31 травня 1223 р.

Битва на річці Калці

1238 р.

Утвердження князя Данила Романовича в Галичі. Розгром військом Данила Галицького рицарів-хрестоносців під Дорогочином

1239 р.

Спустошення монголами Переяславської й Чернігівської земель

Кінець листопада – початок грудня 1240 р.

Облога й захоплення Києва військами монгольського хана Батия

Грудень 1240 р. – березень 1241 р.

Спустошення монголами земель Київського та Галицько-Волинського князівств

17 серпня 1245 р.

Ярославська битва

1253 р.

Коронування Данила Галицького послами Папи Римського Інокентія IV

1264 р.

Смерть Данила Галицького

1264–1301 pp.

Князювання Лева Даниловича (сина Данила Галицького) у Галицькій та Перемишльській землях

1269–1288 pp.

Князювання Володимира Васильковича (сина Василька Романовича, брата Данила Галицького) на Волині

1301–1308(15) pp.

Правління Юрія І Львовича, що об'єднав під своєю владою всі землі Галицько-Волинської держави

1315–1323 pp.

Князювання в Галицько-Волинському князівстві Андрія та Лева II Юрійовичів

1324–1340 pp.

Князювання в Галицько-Волинській державі Мазовецького княжича Болеслава Юрія II

1340 р.

Смерть Юрія II. Перший похід польського короля Казимира III на Львів. Початок боротьби за галицько-волинські землі між Литвою та Польщею

1349 p.

Похід польського короля Казимира III на Галицько-Волинську Русь і підкорення більшості її земель

Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в IX-XIV ст.

992–996 pp.

Спорудження Десятинної церкви в Києві

1037 р.

Спорудження Софійського собору в Києві

1037–1039 pp.

При Софійському соборі в Києві створено літопис, названий найдавнішим Київським зводом

1056–1057 рр.

Створення "Остромирового Євангелія" – найдавнішої з книг, яка збереглася до наших днів

1073, 1076 р.

Створення "Ізборників" для князя Святослава Ярославича

1108 р.

Заснування онуком Ярослава Мудрого Святополком Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві

1113 р.

Завершення ченцем Києво-Печерської лаври Несто­ром написання літопису "Повість минулих літ"

1117 р.

Укладення "Повчання" Володимира Мономаха

Близько 1200 р.

Спорудження церкви Святого Пантелеймона в Галичі

1230–ті рр.

Написання "Слова про погибель Руської землі"

1256 р.

Перша літописна згадка про місто Львів

Друга половина ХІІІ ст.

Укладення Галицько-Волинського літопису, що містить дві самостійні частини: Галицьку (1201 – 1261) і Волинську (1262–1292

1324 р.

Перша писемна згадка про чинність на українських землях (у Володимирі-Волинському) магдебурзького права

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (друга половина XIV – середина XVI ст.)

1349 р.

Приєднання до Угорського королівства Шипинської землі (Буковини)

1352 р.

Укладення польсько-литовської угоди, за якою до Польського королівства відійшли Галичина та частина Поділля, а до Великого князівства Литовського – Волинь і Берестейська земля

1359 р.

Утворення Молдавського князівства та включення до нього Шипинської землі (Буковини)

1362 р.

Розгром великим князем Литовським Ольґердом татарського війська в битві на Синіх Водах і вигнання їх з українських земель. Приєднання до Великого князівства Литовського Київщини, Поділля й Переяславщини

14 серпня 1385 р.

Укладення Кревської унії

1387 р.

Остаточне приєднання Галичини до Польського королівства

1393 р.

Приєднання Поділля до Польського королівства

12 серпня 1399 р.

Поразка литовсько-руського війська, очолювано­го князем Вітовтом, у битві з ординцями на річці Ворсклі

15 липня 1410 р.

Грюнвальдська битва (битва під Таненбергом)

2 жовтня 1413 р.

Укладення Городельської унії

Липень 1416 р.

Розорення Києва ногайською ордою хана Едигея

1435 р.

Битва під Вількомиром (сучасне місто Укмерге в Литві)

1443 р.

Відокремлення Кримського ханства від Золотої Орди

1447 р.

Перший напад військ кримського хана на ук­раїнські землі

1449 p.

Утворення Кримського ханства.

1458 p.

Поділ Київської митрополії на Київську та Московську.

1463 р.

Перша згадка про існування у Львові Успенського православного братства

1481 р.

"Змова руських князів"

1482 р.

Спустошення Києва ордами кримського хана Менглі-Ґірея

1489 р.

Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах.

1490-1492 pp.

Організація селянського повстання на Буковині та на Покутті.

1492 р.

Документальна згадка про козаків у листі великого князя литовського Олександра Казимировича до кримського хана Менглі-Гірея

1508 р.

Повстання Михайла Глинського

1526 р.

Загарбання західної частини Закарпаття австрійськими Габсбургами, східної – Трансільванським князівством

1529 р.

Прийняття Першого Литовського статуту

1529 р.

Запровадження Першого Литовського статуту

1555 (1556)р.

Спорудження Дмитром Вишневеньким оборонного замку на острові Мала Хортиця

1557 р.

Прийняття "Устави на волоки".

1566 р.

Прийняття Другого Литовського статуту.

Українські землі під владою Речі Посполитої. Наростання національно визвольної боротьби українського народу

1569 р.

Укладення Люблінської унії.

1572 р.

Універсал польського короля Сиґізмунда II Авґуста про залучення на військову службу 300 запорозьких козаків. Початок формування реєстрового козацького війська.

1577 р.

Похід запорозьких козаків, очолюваних Іваном Підковою, до Молдавії.

1578 р.

Козацька реформа короля Стефана Баторія. Збільшення реєстру до 500 козаків.

1588 р.

Прийняття Третього Литовського статуту.

1591–1593 pp.

Козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського.

1594–1596 pp.

Козацьке повстання під проводом Северина Наливайка.

1596 р.

Берестейська церковна унія.

1599 р.

Повстання запорожців на турецьких галерах, очолюване Самійлом Кішкою.

1606 р.

Узяття запорозькими козаками турецької фортеці Варна.

1609 р.

Похід запорозьких козаків на турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Акерман.

1609–1612 рр.

Участь запорозьких козаків у поході польсько-литовського війська на Москву.

1616 р.

Похід запорозьких козаків, очолюваних гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним, на Кафу, узяття її та звільнення невільників.

1617р.

Укладення Вільшанської польсько-козацької угоди, за якою козаки, не внесені до реєстру, повинні були повернутися під владу шляхти.

1619 р.

Укладення Роставицької польсько-козацької угоди, за якою реєстр обмежувався 3 тис. козаків і встановлювалася заборона їх походів до турецьких володінь.

1620 р.

Цецорська битва.

1620 р.

Відновлення ієрархії Православної україно-біло-руської церкви.

1621 р.

Хотинська війна.

1625 р.

Виступ козаків на чолі з гетьманом Марком Жмайлом.

1625 р.

Укладення Куруківської польсько-козацької угоди. Збільшення реєстру до 6 тис. козаків.

1630 р.

Козацьке повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила).

1632 р.

Ухвалення сеймом Речі Посполитої "Статей про заспокоєння грецької віри". Легалізація Православної церкви.

1635 р.

Зруйнування запорозькими козаками на чолі з Іваном Сулимою фортеці Кодак.

1637–1638 pp.

Козацьке повстання під проводом Павла Бута (Павлюка), Якова Острянина та Дмитра Гуні.

1638 р.

Прийняття сеймом Речі Посполитої "Ординації Війська Запорозького реєстрового".

Національно-культурний рух (друга половина XVI – перша половина XVII ст.)

1556–1561 pp.

Створення Пересопницького Євангелія.

1574 р.

Видання І. Федоровим у Львові "Апостола" – першої друкованої книги та "Букваря" – першого друкованого шкільного підручника на українських землях.

1578 р.

Заснування князем К.-В. Острозьким в Острозі друкарні й школи.

1581р.

Видання І. Федоровим в Острозі першого повного видання Біблії церковнослов'янською мовою.

1585–1586 pp.

Заснування Львівського Успенського братства. Організація братської друкарні й школи.

1587 р.

Видання в Острозі першого полемічного твору Герасима Смотрицького "Ключ царства небесного".

1596 р.

Берестейська церковна унія.

1615 р.

Заснування Київського Богоявленського братства та школи при ньому.

1615 р.

Початок діяльності друкарні Києво-Печерського монастиря, створеної архімандритом Єлисеєм Плетенецьким.

20–ті pp. XVII ст.

Укладення Густинського літопису.

1631р.

Відкриття архімандритом Києво-Печерського монастиря Петром Могилою Лаврської школи.

1632 р.

Початок діяльності Києво-Могилянського колегіуму, утвореного внаслідок об'єднання Братської й Лаврської шкіл.

Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст.

25 січня 1648 р.

Початок Національно-визвольної війни. Повстання козаків на Запорозькій Січі й обрання гетьманом Богдана Хмельницького

5–6 травня 1648 р.

Битва під Жовтими Водами.

16 травня 1648 р.

Битва під Корсунем.

11 -13 серпня 1648 р.

Битва під Пилявцями.

23 грудня 1648 р.

Урочистий в'їзд гетьмана Богдана Хмельницького до Києва.

30 червня, 13 серпня 1649 р.

Облога повстанським військом фортеці Збараж.

5–6 серпня 1649 р.

Битва під Зборовом.

8 серпня 1649 р.

Укладення Зборівського мирного договору.

Серпень 1650 р.

Перший похід війська Богдана Хмельницького до Молдавії.

18–30 червня 1651 р.

Битва під Берестечком.

18 вересня 1651 р.

Укладення Білоцерківського мирного договору.

22–23 травня 1652 р.

Битва під Батогом.

Липень – серпень 1652 р.

Другий молдавський похід.

Квітень – травень 1653 р.

Третій молдавський похід.

Серпень – вересень 1653 р.

Четвертий молдавський похід. Загибель Тимоша Хмельницького.

1 жовтня 1653 р.

Земський собор у Москві ухвалив рішення про прийняття Війська Запорозького під протекцію московського царя.

11 жовтня, 5 грудня 1653 р.

Жванецька облога

8 січня 1654 р.

Козацька рада, скликана Богданом Хмельницьким у Переяславі, ухвалила присягнути на вірність московському цареві

27 березня 1654 р.

У Москві було укладено "Березневі статті" – договір між Московською державою та Гетьманщиною.

18–20 листопада 1654 р.

Героїчна оборона повстанцями м. Бужі.

14–17 січня 1655 р.

Героїчна оборона Умані загонами Івана Богуна.

19–20 січня 1655 р.

Битва під Охматовим.

19 вересня – 29 жовтня 1655 р.

Облога Львова військом Богдана Хмельницького.

26 жовтня 1656 р.

Укладення у Вільно перемир'я між Московською державою й Річчю Посполитою.

27 липня 1657 р.

Смерть гетьмана Богдана Хмельницького.

Українські землі у другій половині ХVІІ ст.

25 жовтня 1657 р.

Генеральна козацька рада в Корсуні обрала гетьманом Івана Виговського.

15 травня 1658 р

Придушення І. Виговським антигетьманського виступу, очолюваного полтавським полковником М. Пушкарем та запорозьким кошовим отаманом Я. Барабашем.

6 вересня 1658 р.

Укладення україно-польської Гадяцької угоди.

1658–1659 pp.

Україно-московська війна.

28–29 червня 1659 р.

Конотопська битва.

11 вересня 1659 р.

Зречення гетьманства І. Виговським за вимогою козацької ради під Германівкою.

17 жовтня 1659 р.

Новообраний гетьман Юрій Хмельницький підписав із Московською державою Переяславські статті.

50–ті pp. XVII ст.

Формування Харківського, Острогозького, Сумського, Ізюмського та Охтирського козацьких полків на Слобожанщині.

Серпень-вересень 1660 p.

Чуднівська кампанія

Жовтень 1660 p.

Укладення україно-польського Слободищенського трактату.

1663 р.

Поділ Війська Запорозького на лівобережний і правобережний гетьманати.

1663–1665 pp.

Гетьманування на Правобережжі Павла Тетері.

1665 р.

Укладення лівобережним гетьманом Іваном Брюховецьким україно-московської угоди – Московських статей.

Січень 1666 р.

На козацькій раді в Чигирині правобережним гетьманом обрано Петра Дорошенка.

30 січня 1667 р.

Укладення між Московською державою та Річчю Посполитою Андрусівського перемир'я.

3 березня 1669 р.

Укладення новообраним лівобережним гетьманом Дем'яном Многогрішним україно-московської угоди – Глухівських статей.

10–12березня 1669 р.

Старшинська ко

Кiлькiсть переглядiв: 679

Коментарi