Маємо гарну табличку з найважливішими датами з історії України. Нею можна користуватись онлайн або ж завантажити у форматі PDF.
Зауважте, що це дуже повна таблиця, для зовнішнього тестування маємо іншу, спеціальну, за програмою ЗНО з історії України:
Таблиця дат з історії України згідно з програмою ЗНО
А тепер переходимо до повної:
Найважливіші історичні дати та події
1 млн. років тому | Поява найдавніших людей на території сучасної України. |
1 млн – 11 тис. років тому | Палеоліт або давній кам'яний вік. |
Близько 40–35 тис. років тому | Поява на території сучасної України людини сучасного типу. |
10–8 тис. років тому | Мезоліт або середній кам'яний вік. |
8–5 тис. років тому | Неоліт або новий кам'яний вік. |
Початок 4 – середина 3 тис. до н. е. | Енеоліт або мідно-кам'яний вік. |
2 тис. р. до н.е. – VIII ст. до н.е. | Бронзовий вік. |
VIII-IV ст. до н.е. | Ранній залізний вік. |
IX-VII ст. до н.е. | Панування в північних степах України кімерійців. |
VII-III ст. до н.е. | Перебування на українських землях “скіфів” |
III ст. до н.е. – III ст. н.е. | Проживання на півдні України сарматів. |
І-ІІ ст. | Перші згадки про слов'ян-венедів у писемних джерелах. |
III-IV ст. | Перебування готів на українських землях. |
V-VII ст. | Велике слов'янське розселення. |
Виникнення та розквіт Київської Русі | |
Кінець VIII – початок IX ст. | Утворення Київського князівства |
860 р. | Перший похід русичів, очолюваних князем Аскольдом на Константинополь (Царгород) |
882 р. | Убивство князя Аскольда та захоплення князівської влади в Києві Олегом. Виникнення держави Київська Русь |
907, 911р. | Походи князя Олега на Царгород |
941, 944 р. | Походи князя Ігоря на Візантію |
945 р. | Повстання деревлян і вбивство князя Ігоря |
946 р. | Посольство княгині Ольги до Царгорода |
968 р. | Перший Балканський похід князя Святослава |
969–971 pp. | Другий Балканський похід князя Святослава |
988 р. | Початок запровадження князем Володимиром християнства як державної релігії Київської Русі |
1036 р. | Розгром князем Ярославом Мудрим печенігів під Києвом |
1054 р. | Перша згадка в літописі Києво-Печерського монастиря |
1054–1113 рр. | Співправління трьох братів Ярославичів – Ізяслава, Святослава та Всеволода |
1068 р. | Повстання в Києві проти Ярославичів |
1097 р. | Любецький з'їзд князів |
1113р. | Народне повстання в Києві |
1113 р. | Прийняття "Статуту" Володимира Мономаха |
Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава | |
1152–1187 рр. | Зміцнення Галицького князівства за правління Ярослава Осмомисла |
1169 р. | Захоплення й розорення Києва об'єднаним військом 12 руських князів, очолюваним Андрієм Боголюбським |
1185 р. | Невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців, що став підґрунтям для поеми "Слово о полку Ігоревім" |
1187р. | Перша літописна згадка назви "Україна" стосовно земель Південної Київщини та Переяславщини |
1199 р. | Об'єднання волинським князем Романом Мстиславичем Галицької і Волинської земель |
1206–1238 pp. | Утворення Галицько-Волинського князівства Період міжусобиць, боярських змов та іноземного втручання в галицько-волинські справи |
31 травня 1223 р. | Битва на річці Калці |
1238 р. | Утвердження князя Данила Романовича в Галичі. Розгром військом Данила Галицького рицарів-хрестоносців під Дорогочином |
1239 р. | Спустошення монголами Переяславської й Чернігівської земель |
Кінець листопада – початок грудня 1240 р. | Облога й захоплення Києва військами монгольського хана Батия |
Грудень 1240 р. – березень 1241 р. | Спустошення монголами земель Київського та Галицько-Волинського князівств |
17 серпня 1245 р. | Ярославська битва |
1253 р. | Коронування Данила Галицького послами Папи Римського Інокентія IV |
1264 р. | Смерть Данила Галицького |
1264–1301 pp. | Князювання Лева Даниловича (сина Данила Галицького) у Галицькій та Перемишльській землях |
1269–1288 pp. | Князювання Володимира Васильковича (сина Василька Романовича, брата Данила Галицького) на Волині |
1301–1308(15) pp. | Правління Юрія І Львовича, що об'єднав під своєю владою всі землі Галицько-Волинської держави |
1315–1323 pp. | Князювання в Галицько-Волинському князівстві Андрія та Лева II Юрійовичів |
1324–1340 pp. | Князювання в Галицько-Волинській державі Мазовецького княжича Болеслава Юрія II |
1340 р. | Смерть Юрія II. Перший похід польського короля Казимира III на Львів. Початок боротьби за галицько-волинські землі між Литвою та Польщею |
1349 p. | Похід польського короля Казимира III на Галицько-Волинську Русь і підкорення більшості її земель |
Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в IX-XIV ст. | |
992–996 pp. | Спорудження Десятинної церкви в Києві |
1037 р. | Спорудження Софійського собору в Києві |
1037–1039 pp. | При Софійському соборі в Києві створено літопис, названий найдавнішим Київським зводом |
1056–1057 рр. | Створення "Остромирового Євангелія" – найдавнішої з книг, яка збереглася до наших днів |
1073, 1076 р. | Створення "Ізборників" для князя Святослава Ярославича |
1108 р. | Заснування онуком Ярослава Мудрого Святополком Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві |
1113 р. | Завершення ченцем Києво-Печерської лаври Нестором написання літопису "Повість минулих літ" |
1117 р. | Укладення "Повчання" Володимира Мономаха |
Близько 1200 р. | Спорудження церкви Святого Пантелеймона в Галичі |
1230–ті рр. | Написання "Слова про погибель Руської землі" |
1256 р. | Перша літописна згадка про місто Львів |
Друга половина ХІІІ ст. | Укладення Галицько-Волинського літопису, що містить дві самостійні частини: Галицьку (1201 – 1261) і Волинську (1262–1292 |
1324 р. | Перша писемна згадка про чинність на українських землях (у Володимирі-Волинському) магдебурзького права |
Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (друга половина XIV – середина XVI ст.) | |
1349 р. | Приєднання до Угорського королівства Шипинської землі (Буковини) |
1352 р. | Укладення польсько-литовської угоди, за якою до Польського королівства відійшли Галичина та частина Поділля, а до Великого князівства Литовського – Волинь і Берестейська земля |
1359 р. | Утворення Молдавського князівства та включення до нього Шипинської землі (Буковини) |
1362 р. | Розгром великим князем Литовським Ольґердом татарського війська в битві на Синіх Водах і вигнання їх з українських земель. Приєднання до Великого князівства Литовського Київщини, Поділля й Переяславщини |
14 серпня 1385 р. | Укладення Кревської унії |
1387 р. | Остаточне приєднання Галичини до Польського королівства |
1393 р. | Приєднання Поділля до Польського королівства |
12 серпня 1399 р. | Поразка литовсько-руського війська, очолюваного князем Вітовтом, у битві з ординцями на річці Ворсклі |
15 липня 1410 р. | Грюнвальдська битва (битва під Таненбергом) |
2 жовтня 1413 р. | Укладення Городельської унії |
Липень 1416 р. | Розорення Києва ногайською ордою хана Едигея |
1435 р. | Битва під Вількомиром (сучасне місто Укмерге в Литві) |
1443 р. | Відокремлення Кримського ханства від Золотої Орди |
1447 р. | Перший напад військ кримського хана на українські землі |
1449 p. | Утворення Кримського ханства. |
1458 p. | Поділ Київської митрополії на Київську та Московську. |
1463 р. | Перша згадка про існування у Львові Успенського православного братства |
1481 р. | "Змова руських князів" |
1482 р. | Спустошення Києва ордами кримського хана Менглі-Ґірея |
1489 р. | Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах. |
1490-1492 pp. | Організація селянського повстання на Буковині та на Покутті. |
1492 р. | Документальна згадка про козаків у листі великого князя литовського Олександра Казимировича до кримського хана Менглі-Гірея |
1508 р. | Повстання Михайла Глинського |
1526 р. | Загарбання західної частини Закарпаття австрійськими Габсбургами, східної – Трансільванським князівством |
1529 р. | Прийняття Першого Литовського статуту |
1529 р. | Запровадження Першого Литовського статуту |
1555 (1556)р. | Спорудження Дмитром Вишневеньким оборонного замку на острові Мала Хортиця |
1557 р. | Прийняття "Устави на волоки". |
1566 р. | Прийняття Другого Литовського статуту. |
Українські землі під владою Речі Посполитої. Наростання національно визвольної боротьби українського народу | |
1569 р. | Укладення Люблінської унії. |
1572 р. | Універсал польського короля Сиґізмунда II Авґуста про залучення на військову службу 300 запорозьких козаків. Початок формування реєстрового козацького війська. |
1577 р. | Похід запорозьких козаків, очолюваних Іваном Підковою, до Молдавії. |
1578 р. | Козацька реформа короля Стефана Баторія. Збільшення реєстру до 500 козаків. |
1588 р. | Прийняття Третього Литовського статуту. |
1591–1593 pp. | Козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського. |
1594–1596 pp. | Козацьке повстання під проводом Северина Наливайка. |
1596 р. | Берестейська церковна унія. |
1599 р. | Повстання запорожців на турецьких галерах, очолюване Самійлом Кішкою. |
1606 р. | Узяття запорозькими козаками турецької фортеці Варна. |
1609 р. | Похід запорозьких козаків на турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Акерман. |
1609–1612 рр. | Участь запорозьких козаків у поході польсько-литовського війська на Москву. |
1616 р. | Похід запорозьких козаків, очолюваних гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним, на Кафу, узяття її та звільнення невільників. |
1617р. | Укладення Вільшанської польсько-козацької угоди, за якою козаки, не внесені до реєстру, повинні були повернутися під владу шляхти. |
1619 р. | Укладення Роставицької польсько-козацької угоди, за якою реєстр обмежувався 3 тис. козаків і встановлювалася заборона їх походів до турецьких володінь. |
1620 р. | Цецорська битва. |
1620 р. | Відновлення ієрархії Православної україно-біло-руської церкви. |
1621 р. | Хотинська війна. |
1625 р. | Виступ козаків на чолі з гетьманом Марком Жмайлом. |
1625 р. | Укладення Куруківської польсько-козацької угоди. Збільшення реєстру до 6 тис. козаків. |
1630 р. | Козацьке повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила). |
1632 р. | Ухвалення сеймом Речі Посполитої "Статей про заспокоєння грецької віри". Легалізація Православної церкви. |
1635 р. | Зруйнування запорозькими козаками на чолі з Іваном Сулимою фортеці Кодак. |
1637–1638 pp. | Козацьке повстання під проводом Павла Бута (Павлюка), Якова Острянина та Дмитра Гуні. |
1638 р. | Прийняття сеймом Речі Посполитої "Ординації Війська Запорозького реєстрового". |
Національно-культурний рух (друга половина XVI – перша половина XVII ст.) | |
1556–1561 pp. | Створення Пересопницького Євангелія. |
1574 р. | Видання І. Федоровим у Львові "Апостола" – першої друкованої книги та "Букваря" – першого друкованого шкільного підручника на українських землях. |
1578 р. | Заснування князем К.-В. Острозьким в Острозі друкарні й школи. |
1581р. | Видання І. Федоровим в Острозі першого повного видання Біблії церковнослов'янською мовою. |
1585–1586 pp. | Заснування Львівського Успенського братства. Організація братської друкарні й школи. |
1587 р. | Видання в Острозі першого полемічного твору Герасима Смотрицького "Ключ царства небесного". |
1596 р. | Берестейська церковна унія. |
1615 р. | Заснування Київського Богоявленського братства та школи при ньому. |
1615 р. | Початок діяльності друкарні Києво-Печерського монастиря, створеної архімандритом Єлисеєм Плетенецьким. |
20–ті pp. XVII ст. | Укладення Густинського літопису. |
1631р. | Відкриття архімандритом Києво-Печерського монастиря Петром Могилою Лаврської школи. |
1632 р. | Початок діяльності Києво-Могилянського колегіуму, утвореного внаслідок об'єднання Братської й Лаврської шкіл. |
Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст. | |
25 січня 1648 р. | Початок Національно-визвольної війни. Повстання козаків на Запорозькій Січі й обрання гетьманом Богдана Хмельницького
|
5–6 травня 1648 р. | Битва під Жовтими Водами. |
16 травня 1648 р. | Битва під Корсунем. |
11 -13 серпня 1648 р. | Битва під Пилявцями. |
23 грудня 1648 р. | Урочистий в'їзд гетьмана Богдана Хмельницького до Києва. |
30 червня, 13 серпня 1649 р. | Облога повстанським військом фортеці Збараж. |
5–6 серпня 1649 р. | Битва під Зборовом. |
8 серпня 1649 р. | Укладення Зборівського мирного договору. |
Серпень 1650 р. | Перший похід війська Богдана Хмельницького до Молдавії. |
18–30 червня 1651 р. | Битва під Берестечком. |
18 вересня 1651 р. | Укладення Білоцерківського мирного договору. |
22–23 травня 1652 р. | Битва під Батогом. |
Липень – серпень 1652 р. | Другий молдавський похід. |
Квітень – травень 1653 р. | Третій молдавський похід. |
Серпень – вересень 1653 р. | Четвертий молдавський похід. Загибель Тимоша Хмельницького. |
1 жовтня 1653 р. | Земський собор у Москві ухвалив рішення про прийняття Війська Запорозького під протекцію московського царя. |
11 жовтня, 5 грудня 1653 р. | Жванецька облога |
8 січня 1654 р. | Козацька рада, скликана Богданом Хмельницьким у Переяславі, ухвалила присягнути на вірність московському цареві |
27 березня 1654 р. | У Москві було укладено "Березневі статті" – договір між Московською державою та Гетьманщиною. |
18–20 листопада 1654 р. | Героїчна оборона повстанцями м. Бужі. |
14–17 січня 1655 р. | Героїчна оборона Умані загонами Івана Богуна. |
19–20 січня 1655 р. | Битва під Охматовим. |
19 вересня – 29 жовтня 1655 р. | Облога Львова військом Богдана Хмельницького. |
26 жовтня 1656 р. | Укладення у Вільно перемир'я між Московською державою й Річчю Посполитою. |
27 липня 1657 р. | Смерть гетьмана Богдана Хмельницького. |
Українські землі у другій половині ХVІІ ст. | |
25 жовтня 1657 р. | Генеральна козацька рада в Корсуні обрала гетьманом Івана Виговського. |
15 травня 1658 р | Придушення І. Виговським антигетьманського виступу, очолюваного полтавським полковником М. Пушкарем та запорозьким кошовим отаманом Я. Барабашем. |
6 вересня 1658 р. | Укладення україно-польської Гадяцької угоди. |
1658–1659 pp. | Україно-московська війна. |
28–29 червня 1659 р. | Конотопська битва. |
11 вересня 1659 р. | Зречення гетьманства І. Виговським за вимогою козацької ради під Германівкою. |
17 жовтня 1659 р. | Новообраний гетьман Юрій Хмельницький підписав із Московською державою Переяславські статті. |
50–ті pp. XVII ст. | Формування Харківського, Острогозького, Сумського, Ізюмського та Охтирського козацьких полків на Слобожанщині. |
Серпень-вересень 1660 p. | Чуднівська кампанія |
Жовтень 1660 p. | Укладення україно-польського Слободищенського трактату. |
1663 р. | Поділ Війська Запорозького на лівобережний і правобережний гетьманати. |
1663–1665 pp. | Гетьманування на Правобережжі Павла Тетері. |
1665 р. | Укладення лівобережним гетьманом Іваном Брюховецьким україно-московської угоди – Московських статей. |
Січень 1666 р. | На козацькій раді в Чигирині правобережним гетьманом обрано Петра Дорошенка. |
30 січня 1667 р. | Укладення між Московською державою та Річчю Посполитою Андрусівського перемир'я. |
3 березня 1669 р. | Укладення новообраним лівобережним гетьманом Дем'яном Многогрішним україно-московської угоди – Глухівських статей. |
10–12березня 1669 р. | Старшинська ко Коментарi |